В моїм серці безодня
Така безконечна,
Просто пустка бездонна
І дуже самотня...
Може так відкривати комусь недоречно,
Що без міри голодна,
Пуста та безводна...
Чим заповнити серце,
Яке дуже прагне?!
Книги, фільми, розваги,
Робота, шукання...
Я хапаю це все,
А у серці знов спрага...
Може я потребую земного кохання?
А кохання приносить
Лиш болі та розпач...
Зрада, відчай, безвихідь
У серці моєму,
Яке стогне і просить,
Виплакує очі,
В забутті фантастичнім шукаючи втіху...
В моїм серці безодня
Така неутішна...
У молитві до Бога
Схиляюсь сьогодні...
О, прости і помилуй!
Ти — Святий, а я — грішна...
Поведи за Собою, бо Ти є дорога...
До Свого водоспаду
Мене Ти провадиш,
Напуваєш любов’ю
У затінках саду...
Твої руки пробиті! А Ти серце гладиш,
Забираючи муки безвиході й зради...
Водоспади Твої
Із Твоєї безодні!
Я належу Тобі,
Я уже не самотня!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Сорняки на грядке - 4 - Сергей Сгибнев Постарайтесь же услышать…. Умоляю!
Это… ВАМ! Вы слышите? Вам нужно – «ОТПУСТИТЬ её от себя». И об этом мы тоже говорили ранее!
Вспомните! ЧТО ДЛЯ ВАС ВАЖНО? СПАСЕНИЕ (всех) или СВОЕ спокойствие?
Еще и еще раз (и не раз) исследуйте свое сердце. Что в нем? Сострадание к отцу или, все-таки, некая ревность, что это не о вас, его (отца) заботы? Будьте честны перед собой и Богом! Пока вы не "выковыряете" горький корень истины, вы не сможете отпустить ситуацию от себя, так и будете до бесконечности "пилить опилки".
