...Він здавався непоказним, коли тільки з'явився у великій політиці. Невиразно говорив, непомітно одягався і уникав спілкування з журналістами. Але влада змінює людей. І колишньої невпевненості тепер як не бувало. Відтепер всі важливі рішення в країні приймає він і тільки він. У нього є покірний парламент, в якому, щоправда, поки ще йдуть дискусії. Йому не потрібно багато часу, щоб ввести цензуру в ЗМІ, підпорядкувавши президентської адміністрації найбільш рейтингові телеканали. Його самі найлютіші вороги вже були посажены за ґрати, але на всяк випадок проти них продовжують відкривати нові кримінальні справи. Опозиція в його країні слабка і ні на що не здатна. Тому він її просто не помічає. Якщо ж його опоненти раптом вирішують зробити що-то помітне, він посилає до них вдячних глядачів з гумовими палицями і в шоломах.
Він звик до публічністю і більше не уникає прес-конференцій, на яких не лізе за словом в кишеню. А ось від деяких своїх старих звичок відмовився. Наприклад, тепер він не любить бувати на публіці разом зі своєю дружиною Людмилою. Вона більше не супроводжує його навіть у тих закордонних поїздках, куди по протоколу належить їздити з дружиною. На величезних угіддях він побудував собі справжній палац і живе в ньому без дружини. Ще він не забуває друзів-земляків, намагаючись гідно влаштувати їх у столиці. Він бореться за те, щоб у його країні проходили чемпіонати і олімпіади.
Хіба Віктор Янукович робить що-то не так?
Чому іншим можна, а йому не можна?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перевод стихотворения Д.Паркер - Ольга Васильева В стихотворении (и в оригинале, и в переводе), как вы видите, о Боге не упоминается. Но зато ясно звучит следующая мысль: как часто, достигнув того, о чем мы когда-то так страстно мечтали (и что, как нам казалось, принесет нам большое счастье), мы понимаем, что мечтали не о том и стремились не к тому, что являлось и является истинной потребностью нашей души. Оказывается, мы достигли формы желаемого, но не достигли сути. (Хотя нам-то как раз казалось, что форма - это и есть суть). Одежда желанного ярко-красного оттенка не гарантирует обретения романтической взаимной любви. Только Бог знает, что действительно необходимо каждому из нас.
Безусловно, при переводе с оригинала стихотворение немало потеряло. Оригинал глубже по содержанию, а также совершеннее по рифмовке и другим качествам. Но я не являюсь профессиональной переводчицей художественных, а тем более поэтических, текстов.
К сожалению, при отображении стихотворения на сайте мне не удалось сохранить пробелы в начале вторых и четвертых строк каждого куплета (программа сайта не отображала эти пробелы), поэтому пришлось заменить их на символы подчеркивания.
